Природа загроз світової безпеки в останній час змінилися, і вже не можна розглядати їх у класичному розумінні міждержавних конфліктів. Подолання нових викликів, передусім, міжнародного тероризму, кіберзлочинності, кліматичних змін, кризи державної влади в окремих країнах, можливе лише шляхом спільних зусиль. На цьому наголосили директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Наталія НЕМИЛІВСЬКА і заступник голови Представництва ЄС в Україні Марія ЮРІКОВА, виступаючи на відкритті 1-го Київського Безпекового Форуму для молоді у п’ятницю у Києві. 

Людський вимір безпеки став одним з найважливіших фундаментальних принципів зовнішньої політики Японії. Про це заявив у п’ятницю 23 листопада Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Тоічі САКАТА, виступаючи під час 1-го Київського Безпекового Форуму для молоді "Людський вимір безпеки в міжнародних відносинах: зовнішня політика для людини". 

23-24 листопада 2012 року відбудеться 1-ий Київський Безпековий Форум для молоді, який збере молодих експертів з понад 10 країн світу для обговорення важливості „Людської безпеки” в розбудові міжнародних відносин. Для молоді будуть виступати досвідчені фахівці з Японії, Німеччини, США, Швейцарії, Нідерландів, а також представники міжнародних організацій в Україні (ООН, НАТО, ЄС та ін.). 

Фонд «Відкрий Україну» підвів результати конкурсу есе на участь у 1-му Київському Безпековому Форумі для молоді «Людський вимір безпеки у міжнародних відносинах: зовнішня політика для людей». Конкурсна комісія відібрала 51 краще есе, автори яких стануть учасниками Форуму. 

Фонд Арсенія Яценюка опублікував дайджест за результатами ювілейного 5-го Київського Безпекового Форуму, який проходив 19-20 квітня 2012 року на тему «Демократія – слово чи цінність? Роль демократизації у глобальних безпекових процесах». 

Процес регіоналізації Чорноморського регіону опинився непріоритетним, оскільки основні регіональні актори надають перевагу збереженню статус-кво та контролю над напрямком розвитку у регіоні. І, як бачимо, також все менше зацікавлені у самому регіоні. Щораз масштабніша спільна позиція Росії та Туреччини щодо необхідності збереження статус-кво поєднується з наростаючим відмежуванням із боку Європейського Союзу і повною відсутністю інтересу з боку Сполучених Штатів.

Авторитарні системи не гарантують стабільності. Натомість, вони незмінно знищують незалежні інституції та гарантії, що забезпечують базове правосуддя; забезпечують чесність уряду і його відповідальність; а також передбачають регулярний, мирний перехід влади. Основний урок, якому вчить нас Арабська Весна, полягає в тому, що коли авторитарні режими намагаються продовжити своє існування всупереч висловленому бажанню до змін з боку їх громадян, настає ще більша нестабільність. Така реальність має значні наслідки як для Близького Сходу, так і для Євразії.

Щоб зрозуміти, як може розвиватись криза у Єврозоні і який це матиме вплив на Україну, спочатку необхідно з’ясувати, чому євро опинилось у такій несприятливій ситуації.

Термін «Європа» в міфологічному та географічному значенні відомий ще з часів античності. Але термін «європейці» вперше було вжито лише у VIII ст. хроністом того часу, єпископом Ісидором Паценським. Описуючи переможну битву франків на чолі з королем Карлом Мартелом з арабськими військами під Пуатьє, він назвав короля і його воїнів європейцями (europeenses). Через більш-ніж 1000 років Вінстон Черчілль назве цю перемогу доленосною для Європи, вказавши, що якби не вона, то в коледжах Оксфорду вивчали б Коран.

Починаючи з Пелепонеського союзу людство ось уже понад 25 століть з азартом грає в одну і ту ж криваву гру: дружить з одним сусідом проти іншого. Змінюються цілі і масштаби, ідеологія та діючі особи, але основний принцип залишається незмінним: укріпити захист і напад. Не можна сказати, що це добре. Не можна сказати, що це погано. Але це працює. Саме відповідно до цієї моделі живе наша цивілізація. Кожне нове століття вносить у неї свої корективи, але це скоріше косметичний, а не капітальний ремонт.