Огляд важливих подій та тенденцій в світовій економіці (27 березня – 9 квітня 2023р.)

Зниження інфляції в єврозоні у березні до 6,9% проти 8,5% у лютому.

За оцінкою Євростату, споживча інфляція у березні в річному вимірі становила 6,9%. Спостерігається суттєве зниження у порівнянні із лютим, коли інфляція була 8,5%.  Чималою мірою уповільнення інфляції пояснюється високою базою порівняння – у березні 2022р. інфляція в єврозоні становила 7,4%. Інфляція залишається набагато вищою за ціль Європейського центробанку, яка становить 2%.

Прогноз

Вплив енергетичних шоків минулого року на споживчу інфляцію майже нівельований. В разі відсутності потрясінь на енергоринках, подальші темпи інфляції у єврозоні залежать від цін на продовольство та послуги. Світові продовольчі ціни (індекс ФАО) знижуються 11 місяців поспіль. У ІІ кварталі зниження світових цін продовольства має транслюватися в зміни споживчих цін, сприяючі гальмуванню зростання роздрібних цін на продукти та зменшенню темпів споживчої інфляції. 

Стислий аналіз

Згідно із попередніми даними статистичного бюро Європейського Союзу, інфляція в єврозоні становила 6,9% у березні 2023р., порівняно з 8,5% у лютому.

Базова інфляція, яка не включає витрати на енергію та харчові продукти, у березні досягла рекордного значення, становивши 5,7%. Попередній рекорд був у лютому - 5,6%.

Ціни на продукти харчування, алкоголь й тютюн зростали у березні найвищими темпами  - 15,4% (15% у лютому), на другому місці неенергетичні промислові товари - 6,6% (6,8% у лютому), на третьому місці послуги - 5% (4,8% у лютому). Енергія у березні подешевшала на 0,9% (зростання 13,7% у лютому).

Найбільший внесок в інфляцію у березні дало зростання цін на неенергетичні промислові товари, питома вага яких в зростанні споживчих цін становила 2,4%. Енергія у березні дала від’ємний внесок до споживчої інфляції – «мінус» 2,2.

Найнижчі темпи інфляції в річному вимірі серед країн єврозони у березні зафіксовані в Люксембурзі (3%), Іспанії (3,1%) та Нідерландах (4,5%). Найвищі – у Латвії (17,6%), Естонії (15,6%), Литві (15,2%).

Скорочення ОПЕК+ видобутку нафти на 1,66 млн. барелів на добу.

Деякі країни ОПЕК+ оголосили про скорочення видобутку нафти на 1,66 млн. барелів на добу починаючи із травня.

Прогноз

Зниження обсягу видобутку може підвищити ціни на нафту на 10-15 дол. за барель до кінця року. Проте головними чинниками, що формуватимуть ціну на нафту, будуть темпи зростання економіки Китаю та потенціал підвищення ставок ключовими Центробанками світу у боротьбі з інфляцією. Темпи зростання економіки КНР не виглядають швидкими. Інфляція в світі залишається суттєво вищою за цілі Центробанків. Зменшення пропозиції нафти через рішення ОПЕК+ може збалансуватися відносно невисоким рівнем її споживання. Що відповідним чином вплине на ціну нафти.

Стислий аналіз

Загальний обсяг скорочень ОПЕК+ складе 3,66 млн. барелів на добу, включаючи скорочення на 2 млн. барелів у жовтні минулого року, що відповідає приблизно 3,7% світового попиту. Причина рішення ОПЕК+ може полягати у слабких показниках зростання китайської економіки. Розгалужений виробничий сектор Китаю, на який припадає третина другої за величиною економіки світу, втратив динаміку росту в березні, що викликає додаткові сумніви щодо сили його відновлення після обмежувальної політики через COVID-19. Індекс менеджерів із закупівель у виробництві Китаю Caixin/S&P у березні знову коливався на межі позначки 50, що розділяє зростання та скорочення. Економісти ING знизили прогноз зростання ВВП Китаю до 3,8% у річному обчисленні, в той час як у першому кварталі їх прогнозу був 4,5% зростання.

Без скорочення видобутку підтримувати рівень цін на нафту стає проблематично. У короткостроковій перспективі очікується зростання попиту на нафту в літній автомобільний сезон, але вищі ціни на нафту можуть посилити інфляційний тиск та продовжити підвищення відсоткових ставок у багатьох країнах, що може знизити попит на нафту. Разом із тим, можливе зростання ціни нафти внаслідок скорочення обсягу видобутку підвищує ризик настання рецесії у світовій економіці. В разі настання якої попит на нафту та її ціна впаде.

Згідно прогнозу МВФ зростання світової економіки у 2023р. буде нижче 3%.

За прогнозом МВФ, в 2023р. світовий валовий внутрішній продукт (ВВП) зросте на 2,9%. Прогнозне середньорічне зростання на ближчі п’ять років - 3%.

Прогноз

Динаміка світового ВВП у 2023р. найбільшою мірою залежить від терміну продовження жорсткої монетарної політики, яка тиснутиме на попит й уповільнюватиме економічну активність в США та Європі.

Стислий аналіз

У 2023р. світовий ВВП згідно прогнозу МВФ зросте менше ніж на 3%. МВФ попередив, що перспективи глобального економічного зростання протягом наступних п’яти років є найгіршими за понад три десятиліття. МВФ прогнозує середньорічне зростання світової економіки приблизно на 3% протягом наступних 5 років через вплив підвищення процентних ставок. Це найнижчий середньостроковий темп зростання з 1990р. та менший, ніж п’ятирічний середній показник в 3,8% за останні два десятиліття.

Висока інфляція означає, що Центральні банки будуть вимушені продовжувати підвищувати процентні ставки, доки тиск на фінансову стабільність залишається обмеженим після недавніх потрясінь у банківській галузі в США та Швейцарії. Якщо банківська система в провідних країнах світу стане нестабільною, Центробанки зіткнуться зі складнішими компромісами між інфляцією та захистом фінансової системи.