Огляд важливих подій та тенденцій в економіці України (5-18 грудня 2022р.)

Подія

Погіршення прогнозу ВВП через масовані атаки на енергетичну інфраструктуру.

Резюме

Мінекономіки України змушене повернутися до первинного прогнозу падіння реального ВВП цього року на 32-33,5% через російські атаки на енергетичну інфраструктуру.

Прогноз

Масовані ракетні удари по енергетичній інфраструктурі України роблять більш реалістичним один з найважчих сценаріїв. Перебої з енергопостачанням суттєво впливають на економіку, отже прогнози ВВП змінюються у бік погіршення. Вимушений перехід підприємств до роботи на дизельних або бензинових генераторах призведе також до певного додаткового підвищення інфляції через зростання виробничих витрат.  

Стислий аналіз

Враховуючи атаку на енергетичну систему, яка сталася в листопаді, частина підприємств призупинила свою діяльність. За оцінками НБУ, дефіцит електроенергії складає 20-25%. Нацбанк розглядає три сценарії розвитку подій. Перший передбачає продовження енерготерору, але доволі успішний захист повітряного простору та об’єктів критичної інфраструктури завдяки ефективній роботі сил ППО та ЗСУ, а також оперативне відновлення пошкоджених потужностей. Дефіцит електроенергії у такому випадку не повинен перевищувати 25%. Такий сценарій в НБУ розглядають як базовий. Другий та третій сценарії передбачають суттєвіше ураження критичної інфраструктури й відповідно збільшення дефіциту потужностей. У всіх трьох сценаріях передбачаються гірші показники економічної активності та дещо вищу інфляцію, ніж передбачалося - за оцінками НБУ зростання витрат виробників через вимушене використання генераторів додасть у 2022р. до споживчої інфляції 1-2 відсоткових пункти.

Окрім очікування відчутнішого падіння економіки у 2022р. прогнозується її мляве відновлення наступного року навіть у разі реалізації першого сценарію. З ІІ кварталу 2023р., коли потреби в електроенергії будуть нижчі, НБУ очікує зниження дефіциту електроенергії до 5-10%. 

Бізнес та споживачі адаптуються до умов відключення електроенергії.  За останні два тижні другою за обсягом статтею імпорту в Україну стали генератори. На першому місці - паливо. Наразі, за оцінками Мінекономіки, до 20% критично важливих торгових точок та близько 15% банківських відділень вже обладнані генераторами. 

Подія

Стабілізація темпів інфляції у листопаді.

Резюме

У листопаді споживча інфляція в річному вимірі залишилася практично на рівні жовтня та становила 26,5% (у жовтні – 26,6%). У місячному вимірі ціни зросли на 0,7%. Фактичні темпи зростання цін були нижчими за прогноз Нацбанку. Це пов’язано з розширенням пропозиції продуктів харчування, розпродажем товарів, які швидко псуються через дефіцит електроенергії, та слабшим споживчим попитом. Інфляцію стримувало й певне зміцнення готівкового курсу гривні.

Прогноз

Динаміка споживчої інфляції в листопаді свідчить про перші ознаки послаблення  інфляційного тиску під впливом тимчасового розширення пропозиції сирих продуктів харчування, слабшого попиту, збалансуванням валютного ринку. Водночас через наслідки війни темпи зростання споживчих цін й надалі зберігаються на високому рівні, а ризики посилення інфляційного тиску залишаються значними через дефіцит електроенергії.

Стислий аналіз

10 грудня Держстат оприлюднив дані щодо споживчої інфляції в листопаді. Споживчі ціни у листопаді 2022р. зросли на 0,7% порівняно з жовтнем. В річному вимірі інфляція дещо знизилась - з 26,6% до 26,5%. В листопаді 2021р. була зафіксована інфляція у 0,8%. Водночас у місячному вимірі ціни на пальне зросли внаслідок підвищення витрат бізнесу та посилення попиту на тлі перебоїв з електропостачанням.  

За 9 місяців війни (березень-листопад) інфляція становила 22,2%. Випереджаючими темпами зростали ціни на продукти харчування та паливо:

- продукти харчування подорожчали на 27% (в річному вимірі на 35%);

- автомобільне паливо та мастила – на 48% (в річному вимірі на 59%).

Серед продуктів харчування за час війни найбільше подорожчали яйця (на 85%), фрукти (на 62%), риба (на 41%), цукор (на 35%). Через адміністративний мораторій на підвищення вартості комунальних послуг майже не зростали в ціні послуги на утримання житла – лише на 5% за час війни

Подія

Рада ЄС розглянула питання транспортного сполучення з Україною.

Резюме

Прийнято рішення виділити 1 млрд. євро для підтримки вантажного транспортного сполучення з Україною. 

Прогноз

ЄС та Україна рухатимуться до згоди в питанні продовження дії «транспортного безвізу» (спливає у червні 2023р.) ще на рік.

Стислий аналіз

Рада ЄС прийняла наступні рішення щодо розвитку транспортного сполучення з Україною:

- подальший розвиток «Шляхі солідарності» (транспортні коридори для українського сільськогосподарського експорту, а також для експорту й імпорту інших товарів). Для цього ЄС дає Молдові грант на 20 млн. євро, який долучається до кредиту ЄБРР на 12 млн. євро на відновлення північно-південної залізничної лінії, що дозволить поліпшити довезення українського експорту до портів на Дунаї;

- Єврокомісія разом з ЄІБ, ЄБРР та Світовим банком виділяють 1 млрд. євро на підтримку Шляхів солідарності;

- утворення фонду для 41 країни Євроконтролю розміром 46,5 млн. євро для України та Молдови, які покриватимуть витрати на тренування, персонал та інші витрати, пов’язані із забезпеченням готовності до відновлення повітряного сполучення;

Разом з тим, Україна зобов’язалась прийняти в 2023р. закон про залізницю.