Огляд важливих подій та тенденцій в світовій економіці (21 листопада - 4 грудня)
Огляд важливих подій та тенденцій в економіці України (21 листопада-4 грудня 2022р.)
Подія
Збільшення експорту зернових з України завдяки дії Чорноморської зернової ініціативи.
Резюме
За три місяці роботи (серпень-жовтень) Чорноморської зернової ініціативи з портів «Одеса», «Чорноморськ» та «Південний» експортовано 9,8 млн. т продовольчих вантажів - зерно, олійні та продукти переробки. До відкриття трьох Чорноморських портів за п’ять місяців (березень-липень) було експортовано через Дунайські порти, залізницею та автотранспортом 8 млн. т. зерна (за березень–липень 2021р. більше в 2,4 рази – 19,5 млн. т.).
Прогноз
Цього року через військові дії й блокування портів у березні-липні Україна матиме значно менший, ніж торік експорт зернових та олійних культур.
Стислий аналіз
За попереднім розрахунком Київської школи економіки, додаткові надходження від експорту зернових завдяки розблокуванню портів становили 5,5 млрд. дол. (за серпень-жовтень).
Згідно з оперативними даними Державної митної служби, станом на 30 листопада Україна з початку поточного маркетингового року (1 липня) експортувала 17,2 млн. т зернових та зернобобових культур. В т.ч. у листопаді – 4 млн. т. За аналогічний період попереднього маркетингового сезону цей показник склав 25,3 млн. т, в т.ч. у листопаді 2021р. - 5,8 млн. т. У розрізі культур з початку поточного маркетингового сезону було експортовано:
- пшениці – 6,636 млн. т (у листопаді – 1,638 млн. т);
- ячменю – 1,358 млн. т (у листопаді – 252 тис. т);
- жита – 11,5 тис. т (у листопаді – 5 тис. т);
- кукурудзи – 9,128 млн. т (у листопаді – 2,077 млн. т).
Сумарний експорт українського борошна на 30 листопада становить 52,5 тис. т, в т.ч. пшеничного – 49,4 тис. т.
Наразі збирання зернових та зернобобових культур вже проведено на площі 9 млн. га (81%) за врожайності 43,4 ц/га. Намолочено 39,1 млн. т зерна. Посівну кампанію озимих станом на 30 листопада виконано на 94% запланованих площ. Зокрема, зернових посіяно 4,4 млн га.
Подія
Підписання закону про державний бюджет на 2023р.
Резюме
В підписаному 23 листопада держбюджеті на 2023р. вдалось закласти найбільш значущі пріоритети - оборона, безпека, соціальний захист.
Прогноз
Головним ризиком держбюджету 2023р. є велике сподівання на отримання значної фінансової підтримки від міжнародних партнерів наступного року. В разі не справдження це може призвести до необхідності покриття дефіциту за рахунок емісії, що призведе до інфляції.
Стислий аналіз
Доходи держбюджету на 2023р. затверджено в сумі 1,3 трлн. грн. Податкові надходження на 2023р. заплановано на рівні 1,15 трлн. грн., неподаткові надходження - 154,9 млрд. грн.
Видатки бюджету у 2023р. плануються на рівні 2,6 трлн. грн.
Дефіцит бюджету – 1,3 трлн. грн. або 20,6% ВВП, що відповідає усій дохідній частині й пов’язано зі значним зростанням видатків на оборону, скороченням економіки та обмеженими можливостями для збільшення податкових зборів через війну. Дефіцит держбюджету планується покривати за рахунок допомоги міжнародних партнерів – ЄС, США, МВФ та інших міжнародних кредиторів й донорів.
Головним пріоритетом на 2023р. є фінансування видатків на оборону та безпеку. Загальні видатки на безпеку та оборону передбачені в обсязі 1,14 трлн. грн. (17,8% ВВП та 44,2% від загальної суми видатків). Значний обсяг фінансування передбачений на соціальну сферу (445 млрд. грн.), в першу чергу на підтримку Пенсійного фонду.
Найбільше грошей у своє розпорядження в бюджеті 2023р. отримають Міноборони – 857,9 млрд. грн. (з яких 494,2 млрд. грн. передбачається на зарплати, медицину та допомогу родинам військовослужбовців), Мінсоцполітики - 445 млрд. грн., Міністерство внутрішніх справ – 209,8 млрд. грн., Міністерство охорони здоров’я – 174,9 млрд. грн., Міністерство освіти та науки - 52,5 млрд. грн.