Огляд важливих подій та тенденцій в економіці України (7 – 20 листопада)

Подія

Прийняття Резолюції Генасамблеї ООН з закликом щодо притягнення РФ до відповідальності за заподіяну Україні шкоду.

Резюме

В Резолюції наголошується - Росія має бути притягнута до відповідальності за порушення міжнародного права в Україні і повинна нести юридичні наслідки за всі свої протиправні дії, включаючи відшкодування збитків і втрат, спричинених такими діями. В резолюції визнається необхідність створення міжнародного механізму відшкодування.

Прогноз

Резолюція Генасамблеї ООН не містить юридично зобов’язуючих норм, проте, це важливий крок до отримання відшкодування збитків Україною, які вона зазнала через російську військову агресію. Резолюція - визнання права України на отримання відшкодування та зобов’язання Росії його здійснити. Подальші рішення на міжнародному і національному рівнях щодо створення міжнародного механізму відшкодування Україні будуть прийматися із врахуванням та посиланням на Резолюцію Генасамблеї ООН. 

Стислий аналіз

14 листопада Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила Резолюцію «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України». В Резолюції Генасамблея ООН закликала притягнути Росію до відповідальності за порушення міжнародного права через вторгнення в Україну, включно з виплатою репарацій. Відповідну резолюцію підтримали 94 зі 193 членів асамблеї, проти проголосували 14, утрималися 73. 

З точки зору міжнародного права це рішення не є юридично зобов’язуючим. Тому воно не потягне за собою обов’язкових кроків щодо здійснення відшкодування чи автоматичного створення відповідних інституційних механізмів. Однак, Резолюція Генасамблеї ООН від 14 листопада створює правові передумови для створення механізмів притягнення РФ до відповідальності та відшкодування Україні завданих збитків.

Подія

Прискорення споживчої інфляції в Україні до 26,6% (у річному вимірі).

Резюме

Споживчі ціни у жовтні зросли на 2,5% порівняно з вереснем. В річному вимірі інфляція прискорилась з 24,6% у вересні до 26,6% у жовтні. 

Прогноз

Подальша динаміка інфляції залежить від темпу адаптації економіки до функціонування в умовах війни, зокрема до зростання виробничих витрат та нових логістичних ланцюгів, а також від динаміки світових цін на енергоносії й продукти харчування. Темпи інфляції в Україні можуть перейти до зниження не раніше кінця І кв. 2023р. 

Стислий аналіз

У жовтні зростання цін на оброблені продовольчі товари прискорилося до 27,2% у річному вимірі. Швидше за інших дорожчали м’ясопродукти, кондитерські вироби, безалкогольні напої - внаслідок збільшення виробничих витрат через подорожчання сировини, енергії та логістики. Пришвидшилося зростання цін на рибу та рибні продукти, оливкову та соняшникову олію на тлі подальшого перенесення на ціни зниження курсу гривні. З огляду на суттєве розширення експорту молочної продукції з України збільшилася вартість масла та сирів на внутрішньому ринку. 

Ціни на непродовольчі товари у жовтні також зростали вищими темпами, ніж у вересні - на 19,9% у річному вимірі - під впливом ефекту перенесення зниження курсу гривні та погіршення очікувань щодо подальшої динаміки цін. Зокрема, прискорилося подорожчання одягу та взуття, товарів для дому (посуду, меблів, домашнього текстилю, побутової техніки та побутової хімії), електроніки, товарів особистого догляду і товарів для ремонту. З огляду на підвищений попит, посилений обстрілами енергетичних об’єктів, зросла вартість обігрівачів, плит та інших товарів, пов’язаних із резервним живленням і забезпеченням тепла. 

Темпи зростання вартості послуг у жовтні порівняно з вереснем не змінилися - 15,7% у річному вимірі.

Темпи зростання цін на пальне у жовтні знизилися до 61,9% у річному вимірі, що пояснюється сповільненням подорожчання нафти й налагодженням поставок нафтопродуктів через західні кордони України. 

Подія 

Зниження урожаю та експорту зернових у поточному маркетинговому році через війну.

Резюме

Завершено збір пшениці - урожай на 40% менше, ніж у рекордному 2021р. Експорт пшениці з України в липні-жовтні 2022р. склав 4,99 млн. т, що на 60% нижче за аналогічний показник минулого сезону. Сумарний обсяг експорту зернових та зернобобових у поточному маркетинговому сезоні станом на середину листопада на 31% менше, ніж за аналогічний період маркетингового сезону 2021/22. Ситуацію у поточному маркетинговому сезоні визначають наступні чинники: 

- скорочення врожаю внаслідок зниження посівних площ через їх окупацію;

- недотримання агротехнологічних прийомів; 

- переорієнтація логістики та її значне подорожчання. 

Прогноз

Відповідно до оптимістичного прогнозу, з України може бути експортовано 13,8 млн т. пшениці, що буде на 27% нижче, ніж минулого сезону. За песимістичним сценарієм експорт пшениці становитиме 8,1 млн. т, що на 57% менше ніж минулого року. 

Стислий аналіз

За даними Мінагрополітики, завершено збирання пшениці - урожай склав 19,4 млн. т, що на 40% менше, ніж у рекордному 2021р. (32,15 млн. т). 

Згідно з оперативними даними Державної митної служби, станом на 15 листопада Україна з початку 2022/23 маркетингового року (1 липня) експортувала 15,1 млн. т зернових та зернобобових культур. За аналогічний період попереднього сезону цей показник склав 21,8 млн. т. - зниження обсягу експорту на 31%. 

У розрізі культур з початку поточного сезону експортовано: 

- пшениці – 5,74 млн. т (на 59% менше, ніж за аналогічний період минулого сезону); 

- ячменю – 1,22 млн. т (на 77% менше, ніж за аналогічний період минулого сезону); 

- жита – 11,2 тис. т. (на 85% менше, ніж за аналогічний період минулого сезону); 

- кукурудзи – 8,1 млн. т (на 76% більше, ніж за аналогічний період минулого сезону);

- борошна - 44,8 тис. т (на 2% більше, ніж за аналогічний період минулого сезону).