Київський Безпековий Форум
UA / EN

Що про переговори в Парижі говорять політики та експерти?

17 квітня 2021, 10:12

Одночасно зі зустріччю в Парижі Київський Безпековий Форум провів своє засідання в онлайн-форматі, де провідні українські та західні експерти висловили своє бачення того, що має робити Україна в умовах зростаючої воєнної небезпеки.

Читайте огляд дискусії, який підготувала Марія Щур для Радіо Свобода.

Колишній прем’єр-міністр України у першому постмайданному уряді України та голова Київського Безпекового Форуму Арсеній Яценюк вважає, що жодних нових угод президент Зеленський з Франції не привезе. І перш за все західні партнери мають допомогти захистити Україну.

«Нам потрібна летальна зброя, нам потрібні спільні військові маневри, нам потрібна нелетальна зброя, нам потрібна військова допомога, нам потрібна технічна допомога для української армії. А щодо політичної підтримки, то українці вірять у те, що наше майбутнє є в НАТО і в Європейському союзі», – наголосив Яценюк.

Колишня міністриня закордонних справ Латвії, а нині депутатка Європейського парламенту Сандра Калніете говорить, що Європейська народна партія, в якій вона є віцеголовою, вимагає від керівництва ЄС пояснити президенту Росії Володимиру Путіну, яку ціну він заплатить за новий напад на Україну.

Серед таких дій має бути замороження «Північного потоку-2», замороження активів прокремлівських олігархів, пропагандистів та членів їхніх родин, вигнання Росії з Ради Європи, замороження всіх західних інвестицій в Росії та заборона західним фінансовим інституціям торгувати російськими державними цінними паперами. Також, на її думку, якщо Росія продовжить «повзучу окупацію» України, західні партнери України мають надати їй військову підтримку.

Девід Крамер, колишній помічник державного секретаря США, вважає, що посилення санкцій, оголошене президентом Джо Байденом є кроком у правильному напрямку, але санкції потрібно посилювати, бо і зараз вони є недостатніми. «Шкода, що список підсанкційних осіб не включив людей по-справжньому близьких до Путіна, і це те, що потрібно зробити», – зауважив Крамер.

На його думку, настав час діяти на випередження – передбачати наступні кроки президента Путіна та попереджати їх.

«Ми лише реагуємо і реагуємо повільно. Ми повинні співдіяти з нашими європейськими партнерами, з Канадою, але часом потрібно бути готовими діяти самостійно, щоб не залишатися з найменшим спільним знаменником, коли ми намагаємося представити спільний, об’єднаний трансатлантичний підхід», – наголосив Крамер.

Говорячи про нещодавню телефонну розмову президента Джо Байдена і президента Володимира Путіна, Девід Крамер сказав, що був здивований, що американський президент запропонував провести саміт.

«Я б не турбувався так, якби він сказав «зустріч», але саміт – це те, від чого ви сподіваєтеся конкретних результатів. Я не можу уявити, яких результатів зараз можна очікувати», – сказав Крамер, наголошуючи на тому, що така зустріч мала б бути неможливою після того, як президент Байден назвав Путіна «вбивцею».

«Я вважаю, що він правильно відповів. Але якщо він не готовий це повторити під час пресконференції, на якій президент Путін буде стояти поруч, таку зустріч не потрібно проводити», – вважає Крамер. На його думку, потрібно знизити очікування від контактів із Росією й звести їх лише до питань контролю над ядерним озброєнням, бо за президента Путіна ніяких продуктивних переговорів на інші теми не буде, вважає Крамер.

Канадська дослідниця, співробітниця Атлантичної ради Даян Френсіс, авторка нещодавньої різкої статті під назвою «Ми всі зараз – українці» сказала, що кроки президента Байдена є непослідовними – він спочатку називає Путіна «вбивцею», а тоді пропонує йому саміт. До того ж санкції, на її думку, є слабкими і такими, які нескладно обійти.

«Я дуже розчарована тим, що Байден, назвавши Путіна «вбивцею», не поводиться з ним відповідним чином. Який сенс запрошувати його на саміт, якщо відомо, що він не виконує домовленостей. Потрібно думати, як Путін та діяти як Путін. А американські президенти в своїй наївності досі цього не зрозуміли», – вважає Френсіс.

«Байден сказав у своїй промові Путіну «деескалюйте» ситуацію. І що зробив Путін? Прямо протилежне – заборонив українським кораблям заходити в українські порти в Азовському морі», – обурюється Френсіс.

Що б означало поводитися, як Путін? Як каже Френсіс – допомогти Україні вступити в ЄС і НАТО та розмістити війська в Україні, щоб дорівняти їх до тих, що стоять на українських кордонах.

На думку провідного британського експерта з питань безпеки та зовнішньої політики Джеймса Шерра, російські війська на кордонах України означають, що Росія має намір продовжувати домагатися своїх цілей – запровадити опонентів існування української держави в її органи влади. Цього вона хотіла досягти підписанням Мінських угод. Але і через сім років після початку війни на Донбасі цієї мети вона не досягла і європейські країни Україну до цього не змусили.

«Тож у січні цього року міністр Сергій Лавров виставив ультиматум Франції та Німеччині: «Якщо ви не змусите Україну виконувати угоди, тоді ми її змусимо». І з того часу ми бачимо порушення перемир’я та постійну воєнну ескалацію», – зазначає Шерр.

Крім того, він вважає, що таким чином Росія намагається «залякати до смерті» своїх опонентів, щоб вони погодилися на її умови, але він каже, що ця тактика наразі не працює і нема «жодних ознак того, що запрацює».

Але погрожуючи силою, росіяни готові застосувати силу, вважає Шерр, не для того, щоб захопити значні нові частини території України, а для того, щоб замінити «гібридні» війська на лінії зіткнення своєю регулярною армією. Цього, на думку Шерра і багатьох українських експертів, з якими він погоджується, має бути цілком достатньо для того, щоб змінити ситуацію навколо та в самій Україні – росіяни зможуть так тиснути на неї в будь-який зручний для них момент і спосіб.

«У Пентагоні та інших місцях не розуміють, росіяни не збираються завойовувати територію України – для росіян терор і руйнація є достатньо серйозними цілями самі по собі. Навіть якщо вони не досягнуть якогось позитивного результату», – вважає Шерр.

Щодо зустрічі в Парижі, то, як каже Шерр, Макрон і Меркель дали Путіну чітко зрозуміти, що поблажок не буде. Але публічно вони не готові повторити своє жорстке послання.

«І це деморалізує не лише українців. Тому що вони упустили можливість навіть народам своїх країн пояснити, що робить Росія. І це особливо важливо зараз, тому що ситуація може ескалювати», – вважає Шерр.

На завершення, він наголосив, що економічні санкції, навіть якщо вони будуть «драконівськими», від чого ще далеко, мають бути підкріплені і «воєнним компонентом» з боку США, бо інакше росіяни можуть розцінити ці дії як слабкість Заходу.